- кориця
- —————————————————————————————кори́цяіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
кориця
Смотреть что такое "кориця" в других словарях:
кориця — і, ж. 1) Висушена кора коричного дерева, що її вживають як прянощі для кондитерських виробів, а також у медицині й парфумерії. 2) Пестл. до кора … Український тлумачний словник
цинамон — кориця … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
кірка — и, ж. 1) Верхній затверділий шар чого небудь; кора (у 2 знач.). 2) Зменш. до кора 1). 3) діал. Кориця (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
корицевий — а, е. Прикм. до кориця 1). Корицевий запах. || Якого добувають із коричного дерева. Корицева олія … Український тлумачний словник
коричний — а, е. Прикм. до кориця. •• Кори/чне де/рево назва деяких тропічних дерев родини лаврових, кору яких використовують як прянощі … Український тлумачний словник
цинамон — Цинамон: кориця [8] … Толковый украинский словарь
цинамон — мону, ч. Пр. Лико і внутрішня верства корицьового дерева, вживана як приправа для страв, кориця … Словник лемківскої говірки
цімент — менту, ч. Лз. Кориця, прянощі для кондит. виробів (Закарп.). Див. цинамон … Словник лемківскої говірки
